Как Ленин укронацистов защищал
В 1913 г. в австрийском Лемберге Дмитрий Донцов формулирует программу украинских националистов: во время грядущей русско-немецкой войны необходимо поддерживать Австро-Венгрию, бороться с москвофилами в Галиции (буквально через несколько лет эта борьба увенчается геноцидом русских и концлагерями) и стремиться к присоединению русской Малороссии к Австрии.
“Яке ж становище має зайняти українська нація в тім конфлікті, що зближається на нас? Як я вже сказав, одинокою, що відповідає інтересам української нації програмою, є тепер політичний сепаратизм. Тому, коли б ми тепер у тій великій бурі, гуркіт якої вже ловить наше вухо, не кинули всі наші сили, хоч би які малі вони були, на сторону противників Росії, то був би злочин перед нашою нацією і її будучиною.
Сей висновок не є фантасмагорією. Він є опертий на уважнім розгляді европейської політичної констеляції – висновок тверезого політика. Чинна участь в австро-російськім конфлікті по боці Австрії в цілях реалізації програми сепаратизму – ось має бути гасло нинішнього дня… Систематичне політичне виховання народу в дусі програми сепаратизму. Брошурами, газетами, промовами мусить розвинутися в краю широка антимосковська агітація. Тим самим способом мається вести боротьба з москвофільством, аби в слушний час ми не мали своєї Вандеї. Коли досі жодна з політичних партій не потрафила у нас зорганізувати поважну і сталу антимосквофільську і антимосковську пропаганду, може, се вдасться нашій молоді!”
Планы Донцова замечают кадеты – и критикуют их на страницах газеты “Речь”.
Полезный идиот антирусского национализма Ленин немедленно бросается в “Рабочей правде” на защиту сепаратизма Донцова, против русских шовинистов и черносотенцев:
“Г-н Мих. Могилянский потерял настолько чутье азбучного политического приличия, что он бросает против Донцова и против всего съезда украинских студентов грубые, бранные слова из лексикона черносотенцев… Но марксисты не забывают также азбучной обязанности всякого демократа бороться против всякой травли какой бы то ни было нации за «сепаратизм», бороться за признание полного и безоговорочного равноправия наций и права их на самоопределение.
Можно держаться разных взглядов на то, каково должно быть, с точки зрения пролетариата, это самоопределение в каждом отдельном случае. Можно и должно спорить с национал-социалами вроде Донцова, но подлая травля за «сепаратизм», травля людей, не могущих защищаться, есть предел бесстыдства наших кадетов“.
Ленин такой Ленин. Когда речь заходила о травле русских – он всегда был тут как тут и всемерно эту травлю приветствовал. Вот так и получилось то, что получилось.
Заметьте – Ленин прекрасно понимал, что Донцов национал-социалист (то есть нацист, как Гитлер). Но поддерживал его людоедские планы насчет русских.